За право голосувати – під прапорами та поліцейським наглядом

У Сєвєродонецьку 24 серпня біля драматичного театру відбулися одразу два заходи, присвячені Дню незалежності України. Розділяли учасників мирних зібрань, присвячених найбільшому національному святу, кількадесят метрів та щільний поліцейський кордон.

Перший захід проходив безпосередньо біля театру. Зі святковим концертом та виїзною торгівлею, з виставкою виробів народних майстрів та урочистим покладанням квітів до пам’ятників Тарасу Шевченку й Івану Франку… У цій акції взяли участь керівники районів та міст області, а також Луганської обласної державно-цивільної адміністрації, включаючи її голову Сергія Гайдая.
Другий захід відбувався в той самий час буквально за кількадесят метрів від першого, безпосередньо на вулиці між житловими будинками, де його учасників зупинили поліцейські. Тут знов вимагали проведення на всій мирній території Луганщини місцевих виборів. Трибуною для ораторів слугував якийсь старий бетонний блок, слухачами (крім власне мітингувальників) – чисельні поліцейські, символікою – державні прапори.
«Перемішатися» учасникам двох заходів так і не дозволили.

Метою учасників акції, яку зупинив поліцейський кордон, стало не лише святкування, а й відстоювання права на проведення місцевих виборів у тих населених пунктах Луганщини, де їх скасували. Це Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Станично-Луганський, Попаснянський райони тощо.
Зібралися мешканці області з цією метою вже вчетверте (протягом серпня, ще до Дня незалежності, активісти двічі приходили висловити свою думку до Луганської ОДА та один раз – до Офісу Президента й ЦВК у Києві).
У заході, що відбувся в День незалежності, як і в трьох попередніх, взяли участь не лише представники тих міст, де скасовано вибори, а й усієї Луганщини. В тому числі Рубіжного.

Свято під наглядом поліції

Не лише вимоги щодо проведення виборів, а й цогорічне офіційне святкування Дня незалежності на обласному рівні заслуговує окремої уваги – настільки нетипово воно виглядало.
Перше, що впадало в око, – безпрецедентні для мирного міста (принаймні після 2014 року) міри безпеки.
Зранку 24 серпня мешканці будинків, розташованих поблизу драмтеатру в Сєвєродонецьку, виходячи з дому, бачили по кілька поліцейських під кожним під’їздом (інколи по п’ятеро на кожній лавочці обабіч виходу з під’їзду).
Під професійне живе виконання українських пісень сєвєродончани та приїжджі «намотували кола» біля місця святкування, намагаючись зрозуміти, де можна пройти крізь поліцейський кордон. Зрештою більшості це вдавалося. Продемонструвавши правоохоронцям документи й сумки, перехожі потрапляли ближче до драмтеатру, до фонтану та власне до місця проведення концерту.
Тим часом учасники мирного зібрання, які з’їхалися з усієї Луганщини, щоб знову вимагати повернути їм право на демократичні місцеві вибори, стали неподалік від місця святкування та рушили колоною в напрямку проведення урочистостей.
За кілька десятків метрів до площі на учасників акції (а було їх кілька сотень) чекав поліцейський кордон. По одному почали пропускати… І десь на третьому-четвертому процедуру припинили. З протилежного боку до правоохоронців підійшов їх колега й повідомив: «згори» поступило розпорядження не пускати мітингувальників далі – ближче до представників обласної влади, яким, в принципі, й були адресовані вимоги тих, хто тут зібрався.
Аргументи на зразок «…це протирічить Конституції України та закону «Про мирні зібрання» були марними.
Правоохоронців тим часом до цього місця підтягувалося все більше.
Зрештою, поки одні сперечалися з поліцейськими, доводячи свої конституційні права, інші розпочали мітинг безпосередньо тут.
Аргументи вкотре звучали ті самі. Говорили про те, що населення Луганщини п’ять років чекало на ці вибори, щоб перезавантажити місцеву владу, а натомість дочекалося заборони обирати й бути обраними, про те, що Луганщина не менш безпечна для проведення виборів, ніж Житомирщина чи Львівщина, про те, що заборона обирати та обиратися є дискримінацією мешканців нашого регіону.
Люди чули одне одного, погоджувалися один з одним. Слухали їх і мовчазні та ввічливі правоохоронці. А від обласної влади сюди знову не вийшов жоден представник.
У числі виступаючих була Наталія Олексіївна Фролова, одна з представників Рубіжного. Говорячи про ситуацію, яка склалася, вона згадала тих, хто загинув у Рубіжному в 2014 році.
— Ці люди загинули за нашу свободу та за нашу рівність, – зауважила Наталія Олексіївна.
А, як підкреслювали її однодумці, скасування місцевих виборів на окремих територіях країни не є свідченням ані свободи, ані рівності.

Перспективи: ЦВК запросила документи

Зрештою учасники мітингу домоглися цього святкового дня лише того, щоб двох їх представників – Дмитра Конова та Дмитра Погорєлого – пропустили через кордон, щоб покласти квіти до пам’ятників Шевченку й Франку.
Після того, як активісти, зробивши це, повернулися до однодумців та сказали заключне слово, мітинг почав розходитися.
Тож, чи допоможуть зусилля активістів вирішити проблему й усе-таки провести вибори на всій території області?
— Бажаного результату ми знов не отримали, – так прокоментував нам ситуацію Дмитро Конов, представник Лисичанська, один із організаторів акції. – Одна з основних наших вимог – показати громадянам документи, на які спирався голова Луганської ОДА Сергій Гайдай, повідомляючи в ЦВК, що проведення вибрів в нашому регіоні є небезпечним. І ми хочемо, щоб нас почув Президент України.
Як пояснив Дмитро Конов, після акцій, що відбулися в Києві, Центральна виборча комісія зробила крок до врегулювання ситуації. А саме: запросила певні документи, що стосуються безпеки проведення виборів на Луганщині, безпосередньо (тобто, не через керівництво ОДА) в керівництва ООС, СБУ та інших структур.
— До 28 серпня вони мають дати відповідь, – каже Дмитро Конов.
Отже, Луганщина продовжує чекати.

Сергій Шахов підтримує проведення демократичних місцевих виборів

У суботу, 22 серпня, з рубіжанськими активістами зустрівся народний депутат України, лідер партії «Наш край» Сергій Шахов.
Під час зустрічі мова йшла про різні проблеми, але в першу чергу – про необхідність проведення на всій підконтрольній Уряду України території Луганщини місцевих виборів. Адже перезавантаження місцевої влади – це шлях до вирішення переважної більшості проблем, з якими стикається регіон, – економічних, соціальних, демографічних тощо.