Як працюють «розумні» теплиці

Дубок Зелений і Червоний, Лолло Россо, Лолло Біондо, Ромен, Фрізе і Рукола – такі апетитні салати вирощують в «розумних» теплицях у Буську. Замість землі зелень росте у басейнах із водою. Сучасні технології вражають. Журналісти побували на ТОВ «Галіція Грінері» – підприємстві нідерландських інвесторів, які вклали у проєкт понад 5 млн євро, – та дізналися, як тут справляються з карантином і що роблять, щоб залишатися на плаву.

Як розповів директор ТОВ «Галіція Грінері» Сергій Ленчук, перша черга тепличного комплексу збудована у 2015 році, а вже через рік було завершено будівництво другої черги. Загалом на виробничих площах у 8 тисяч квадратних метрів тут збирають до 2 мільйонів головок салату на рік. Правда, карантин вніс свої корективи, відтак довелося зменшити потужності на 40 відсотків.

Салати ростуть у басейні

Салат вирощують за технологією сухої гідропоніки. При використанні такого методу корисні речовини з розчину мінеральних солей потрапляють просто в коріння. Сама рослина вирощується в спеціальному гідрогорщику, після чого її опускають в ємність зі спеціальним живильним розчином, отож коріння буквально просочується ним. На даний момент тут вирощують 6 видів салату, а також пряні трави – кріп, петрушку, базилік. Від посіву до збору врожаю в теплу пору року процес триває 30-35 днів, а взимку – до 55 днів.
Ще один дуже важливий момент, на якому наголошує директор підприємства Сергій Ленчук, – це екологічність продукції «Галіція Грінері». Він розповідає, що у теплицях використовують біологічний метод захисту рослин за допомогою їх природних ворогів — ентомофагів. Йдеться про комах, які стримують розвиток шкідників. Як показує досвід, це повноцінний ефективний інструмент, який варто розвивати поряд з хімічним. Адже потужна, часом слабо контрольована, індустрія останнього створила реальну екологічну загрозу отруєння пестицидами. Не додає оптимізму й факт звикання шкідників до хімічних препаратів, внаслідок чого розробляють і вносять все нові, токсичніші. Отож вже сьогодні на «Галіції Грінері» впевнено заявляють про застосування біоконтролю, як ефективної альтернативи хімічному захисту рослин. Таким чином тут дбають про споживачів своєї продукції.
До речі, на тепличному комплексі у Буську, який обслуговують 28 працівників, її відразу фасують та відправляють до численних замовників, адже співпрацюють з багатьма українськими мережами – METRO, Aшан, Cільпо, VARUS, ЕКО маркет, СВІЙ маркет, Велика кишеня, Рукавичка, Близенько тощо. Стратегія проста – виростити салат, зрізати його зранку і ввечері доставити на стіл споживача. Отож покупцям не потрібно чекати на салат, який приїде через 4-6 діб у вантажівках з іншої країни – з буських теплиць він прибуде свіжим.

Усе вирішує комп’ютер

А ось шлях рослини від пророщеної насінини до прилавку триває кілька тижнів, за цей час її тричі пересаджують. Басейни допомагають зекономити, адже вода не поглинається ґрунтом, а спеціальні мікроелементи не дозволяють шкідникам псувати коріння. Цілий рік тут підтримують температуру 25 градусів, комп’ютерна програма вирішує, коли на саджанці потрібно світити сонцю, коли – падати дощу. Поливають листя салату за допомогою комп’ютера, затрати електроенергії чималі, а вона в Україні, порівняно з Нідерландами, дорожча на 30 %. Якщо порахувати, то вже зараз українські виробники програють у своїх можливостях, якщо порівнювати з їх європейськими колегами, у яких затрати є суттєво нижчими, а ціна – вищою.
Однак салат, вирощений у Буську, купують ресторани та супермаркети по всій країні, що є суттєвим позитивом для подальшого перспективного розвитку підприємства. Але, як зізнається Сергій Ленчук, основна проблема на шляху розвитку – це вартість електроенергії, яка останнім часом подорожчала в рази і, що ймовірно, продовжуватиме дорожчати. Отож, наразі бізнес в Україні не дає змоги розслабитися – то те, то інше, завжди у напрузі, кожного дня у тонусі.

Сподіваються на підтримку

ТОВ «Галіція Грінері» розпочало свою роботу в Україні у 2012 році, як компанія, що займається вирощуванням салатної зелені у теплицях методом сухої гідропоніки. Компанія локалізується в м. Буськ. Підприємство повністю належить Galicia Greenery Holding BV. Проєкти інвесторів, окрім України, реалізовані у Нідерландах, Грузії та Казахстані. До слова, як стверджує керівництво компанії, там працювати простіше. У нас, з одного боку, на державному рівні стверджують проєвропейські цінності, а з іншого – фактично нічого не роблять для того, аби залучити або, принаймні, утримати на прийнятному рівні залучення в економіку. Уряд має стимулювати розвиток бізнесу. Не йдеться про субсидії, але принаймні якісь гарантії, щоб бізнес існував. Спорудження теплиць – це мільйонні інвестиції, і дуже хочеться вірити, що їх вдасться зберегти. Але для цього потрібні дієві закони щодо оподаткування, стабільні ціни на газ, електроенергію, доступні кредити для бізнесу – все це має бути хоч якось прив’язане до реальності. Тільки у цьому випадку наша держава буде цікава інвесторам, які очікують сприятливого бізнес-клімату.
Наразі, за словами директора «Галіція Грінері», навіть місцева влада жодним чином не підтримує. Бо хіба можна назвати «підтримкою» досить високу ставку оренди за земельну ділянку, яку сьогодні використовують лише на 10 відсотків, власним коштом протягнули ЛЕП (лінію електропередач) і газопровід. Сподівалися на обіцяну під’їзну дорогу до підприємства, якої, у буквальному розумінні слова, просто немає. Але міська влада апелює – на одній дорозі розташовано три компанії, одна з яких – «Тайфун Плюс» – власним коштом поклала бруківку і не зверталася до міста за підтримкою. Тому найкращим вирішенням проблеми є залучення коштів ТОВ «Галіція Грінері» для продовження будівництва дороги, яку розпочало сусіднє підприємство.
Отож, проблем не меншає, а навпаки… Але Сергій Ленчук оптимізму не втрачає – усе ж сподівається, що місцева влада вишукає можливість покласти під’їзну дорогу до підприємства.