Відстоювали право голосу

Біля будівлі Луганської облдержадміністрації в Сєвєродонецьку 13 серпня, в четвер (як і 10 серпня, в понеділок), зібралися мешканці Луганщини, обурені скасуванням виборів у цілій низці округів нашої області. Наступного дня, 14 серпня, зі своїми вимогами представники нашої області, подолавши за ніч близько 800 кілометрів, простоявши чотири з половиною години на блокпосту у Сватівському районі, приїхали до столиці України та прийшли до будівлі ЦВК, а потім – до Офісу Президента України.

Центральна виборча комісія скасувала вибори не по всій Луганщині. Стосується це Сєвєродонецька, Лисичанська, Щастя й ряду населених пунктів Станично-Луганського, Попаснянського та Новоайдарського районів. Але, тим не менш, для того, щоб відстояти право кожного на те, щоб обирати й бути обраним, зібралися мешканці всієї області. Були тут представники і Сватівського, й Білокуракинського, й Старобільського, й Кремінського, і решти районів області.
Серед тих, хто спочатку прийшов до будівлі облдержадміністрації, а згодом відправився до Києва, було чимало рубіжан.

Проста вимога й прості аргументи

Аргументи й вимоги учасників мітингу були абсолютно прості й зрозумілі.
Вимоги, по суті, зводилися до однієї: скасувати постанову ЦВК, яка забороняє вибори в частині населених пунктів Луганської та Донецької областей. Тобто, дати можливість громадянам країни самостійно обирати органи місцевого самоврядування, щоб кожен таким чином міг реалізувати свої конституційні права та працювати на благо рідного села чи міста.
Серед аргументів насамперед звучало те, що мирна частина Луганщини настільки ж безпечна для проведення виборів, як і будь-який інший регіон країни. Адже справа в тому, що саме небезпека була аргументом при скасуванні виборів. ЦВК при цьому спиралася на лист керівництва облдержадміністрації, а облдержадміністрація, у свою чергу – на висновки керівництва ООС та СБУ.
Мітингувальники акцентували увагу на тому, що стовідсоткових гарантій безпеки просто не існує – це відомо кожному, хто вивчав елементарний шкільний курс безпеки життєдіяльності. А твердження, що Сєвєродонецьк, Лисичанськ чи деякі населені пункти Попаснянського району обстрілюють, є просто безпідставними.
За рештою аргументів теж стояли елементарний здоровий глузд та бажання захистити свої конституційні права.
— Ми в будь-якому разі знаємо краще, ніж хтось, потреби своїх міст: що ремонту потребує, що побудувати треба, куди бюджетні кошти вкласти, – каже Валентина Іванівна Яковлєва, представниця Рубіжного, яка прийшла захистити власне право та право земляків як до обладміністрації, так і до Офісу Президента України та до ЦВК.
Люди підкреслювали, що право обирати та обиратися до місцевої ради передбачене Конституцією України, і забирати його в мешканців того чи іншого регіону – це протизаконно.
Знову згадували, що вибори до Верховної Ради, так само як і президентські, проводилися навіть у населених пунктах, які знаходяться мало не в «сірій зоні». І небезпека тоді не стала аргументом для того, щоб їх скасувати.
Із будівлі облдержадміністрації до учасників мітингу знов (як і в понеділок, 10 серпня) не вийшов ніхто з керівництва. Причини цього ніхто не пояснив.
Зрештою кількома автобусами учасники акції відправилися до Києва.

У столиці: знов ніхто не вийшов

Наступного дня представники Луганщини прийшли під будівлю Центральної виборчої комісії в Києві.
Знов звучали аргументи… І знов контраргументів не було. Бо з будівлі ЦВК до учасників акції так ніхто і не вийшов.
Отже, маніфест із вимогою скасувати постанову №161 від 8 серпня, яка власне й визнає проведення виборів неможливим, передали до ЦВК.
Після цього представники Луганщини відправилися до Офісу Президента України.
Тут до них приєдналося кілька народних депутатів – мажоритарників, у тому числі Сергій Шахов та Олександр Сухов, а також Олександр Ковальов, парламентарій, який представляє Донеччину.
Аргументи звучали ті самі, що й в Сєвєродонецьку. Учасники мирного протесту тримали кілька Державних Прапорів (знову – жодної партійної символіки) та плакати з вимогами повернути право голосу.
Багато хто, не приховуючи емоцій, висловлював обурення тим, що Луганщину та Донеччину протиставляють іншим регіонам України, дискримінуючи таким чином громадян країни за територіальною ознакою.
Один із ораторів озвучив таку думку:
— Так, у нас в регіоні дійсно важка ситуація. І саме тому треба проводити місцеві вибори.
Сергій Шахов у своєму виступі підкреслив, що війна насправді відбувається передусім в головах чиновників. І одним із кроків до її припинення є перезавантаження влади на місцях.
Згодом він та Олександр Ковальов передали до Офісу Президента звернення з вимогою провести вибори там, де їх скасували. Передали – бо до учасників акції з Офісу Президента (як перед тим і з ЦВК) знов ніхто не вийшов.

P.S. Чи почули Луганщину ті, від кого наразі залежить доля місцевих виборів у нашій області? Станом на 18 серпня відповіді на це питання не було. Отже, Луганщина продовжує чекати.