У Рубіжному дали старт новому освітньому проєкту

4 лютого у Рубіжному на базі державного закладу «Луганський державний медичний університет» розпочалася реалізація пілотного проєкту «Психічне здоров’я для України», який буде реалізовуватися протягом 2020-2024 років. Він підтримується Посольством Швейцарії в Україні.

4 лютого у рамках цього проєкту відбулася перша зустріч. «Діалог у сфері психічного здоров’я» — ініціатива проєкту «Психічне здоров’я для України» (його скорочена назва — MH4U походить від англійської — Mental health for Ukraine).
Заходи в рамках цього проєкту проводяться з метою підвищення рівня обізнаності фахівців, популяризації психічного здоров’я дітей та підлітків, боротьбі зі стигмою, яка виникає при зверненні до психіатра та організації сучасної моделі системи психічного здоров’я. Зустрічі відбуватимуться на регулярній основі із залученням якомога більшої кількості зацікавлених осіб.
Організатори запевняють, що планується розпочати навчання з ланки лікарів первинного рівня надання допомоги, поступово розширяючи коло: соціальні працівники, вчителі, вихователі дитячих садків та інші спеціалісти, які мають відношення до роботи з людьми. Фахівці більше дізнаються про менеджмент психічних розладів, навчаться роботі з найпоширенішими психічними розладами. Також буде приділятися увага міжвідомчій взаємодії, скеровуванню для отримання більш повної допомоги населенню, крім того, проведене картування закладів, що надають послуги з корекції психічного здоров’я населення.
Перша зустріч була присвячена темі «Охорона психічного здоров’я у громаді та роль «первинної ланки» медичних закладів охорони здоров’я».
В актовому залі ЛДМУ зібралися фахівці, які дотичні цій важливій проблематиці: представники сфер медицини, соціального захисту, освіти.
Теплими вітальними словами їх зустрів ректор, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України Ігор Іоффе. У своєму виступі Ігор Володимирович зазначив, що сьогодні Луганський державний медичний університет, який так вдало «вписався» у рубіжанські реалії, динамічно розвивається, вдало поєднуючи медичну науку та практику.
Луганський державний медуніверситет має вищій ІV рівень акредитації, неодноразово відзначався високими місцями в міжнародних та вітчизняних рейтингах вищих навчальних закладів, був нагороджений дипломами багатьох престижних освітніх і наукових виставок. Університет успішно здійснює науково-дослідну та навчально-виховну роботу, керуючись найкращими світовими традиціями, сучасними принципами і новітніми тенденціями розвитку у сфері освітніх послуг.
Київські гості розповіли про цілі та завдання проєкту. Учасники заходу із задоволенням послухали модераторів: Віталія Климчука – доктора психологічних наук, координатора з розвитку послуг із психічного здоров’я у громадах (Схід), експерта із психічного здоров’я МОЗ України та Національної Служби здоров’я України, а також Олексія Суховія – начальника відділу координації надання допомоги з охорони психічного здоров’я на рівні громади, первинної медичної реабілітації Центру психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України.
Під час першої зустрічі також йшлося про психічне здоров’я в Україні: стан та перспективи розвитку. Модератори звернули увагу присутніх на рекомендації ВООЗ щодо організації системи охорони психічного здоров’я у громаді. Їх виступи не були суто професійними медичними виступами-лекціями, це справді був діалог, жвава дискусія, в якій взяли участь інші учасники заходу.
Сьогодні в ЛДМУ працюють заслужені діячі науки й техніки України, заслужені лікарі України. Створені наукові школи за сучасними напрямками медицини, які здійснюють важливі дослідження з урахуванням екології Донбасу та стану здоров’я населення Луганської області.
Один з таких знаних спеціалістів – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри неврології, психіатрії та наркології ДЗ «Луганський державний медичний університет» Микола Овчаренко.
За словами Миколи Олексійовича, не дивно, що саме Донбас і особливо Луганщина, стали пілотною базою проєкту. Проведені фахівцями епідеміологічні дослідження показали, що в нашому регіоні, особливо серед внутрішньо переміщених осіб (ВПО), відзначається значна частка різних психічних розладів: тривога, депресивні стани, порушення сну, емоційно-вольові та психосоматичні розлади, знижений рівень адаптації та інші. Але разом з тим більшість осіб, які мають проблеми з психічним здоров’ям, не звертаються за медичною допомогою.
«Є такий професійний термін — «розрив у лікуванні», який показує скільки людей при наявності очевидних показань реально звертаються до фахівців — медиків. Так ось: при біполярних розладах настрою не звертається 40%; при наявності значних депресивних проявів – 45%; при панічних атаках – 47%; при генералізованих тривожних розладах – 62%», — зазначив Микола Овчаренко.
Як же можна подолати такий розрив у лікуванні? Це можна зробити тільки за рахунок значного покращення доступності послуг психологічної допомоги (зокрема для ВПО), через посилення зв’язків між психіатрами, психотерапевтами та психологами, які представляють як державний, так і недержавний сектор, із залученням сімейних лікарів до сфери забезпечення психічного здоров’я. І основна увага в ході реалізації цього проєкту буде спрямована на навчання медичних працівників первинної ланки сучасним технологіям охорони психічного здоров’я населення.
Було також зазначено, що наступні зустрічі «Діалогів» можуть бути присвячені темам: «Сучасні моделі піклування про психічне здоров’я у громаді», «Планування розвитку послуг із психічного здоров’я у громаді», «Оцінка потреб у послугах із психічного здоров’я», «Налагодження міжсекторальної співпраці щодо психічного здоров’я громадян», «Організація навчання та підтримка безперервного професійного розвитку фахівців у сфері психічного здоров’я», «Як говорити про психічне здоров’я у громаді, долаючи стигму і дискримінацію?», «Роль користувачів послуг у розбудові охорони психічного здоров’я у громаді», «Як робити промоцію психічного здоров’я та профілактику психічних розладів?», «Роль громадського сектору та ресурси релігійних громад у підтримці психічного здоров’я громадян», «Реабілітація осіб із психічними розладами», «Психічне здоров’я дітей та підлітків: що ми можемо зробити вже зараз для кращого майбутнього?» та інші теми, запропоновані учасниками.