Щоб мати право обирати й бути обраними

Біля будівлі Луганської обласної державної адміністрації в Сєвєродонецьку 10 серпня зібралися небайдужі мешканці різних міст та районів Луганщини. В їх числі — кілька десятків рубіжан.

Передісторія цієї ситуації коротка й зрозуміла. 8 серпня Центральна виборча комісія скасувала проведення місцевих виборів у ряді населених пунктів Луганської й Донецької областей. Приводом стали висновки облдержадміністрацій щодо того, що в зазначених регіонах проводити місцеві вибори нібито небезпечно.
Таким чином, мешканці Сєвєродонецька, Лисичанська, Попасної, Щастя та ще цілої низки населених пунктів нашої області «переварювали» свіжу новину: у жовтні цього року вся Україна зможе прийти на місцеві вибори. Крім них. Це обурювало й змушувало відстоювати свої конституційні права.

За пару годин до початку акції кілька десятків рубіжан зібралося біля приймальні народного депутата України Сергія Вельможного. Звідти більшість із них відправилася в Сєвєродонецьк, щоб висловити свою солідарність із тими, хто відстоює своє право обирати й бути обраними.

Рубіжанам — не байдуже
З одного боку, скасування виборів Рубіжного ніби не стосується – місто не потрапило до списку «тих, де обирати небезпечно». З іншого ж – небайдужі рубіжани переконані, що ця проблема дійсно стосується кожного. Адже, якщо таке відбулося із Попасною чи Щастям, це так само може відбутися з будь-яким містом чи селом.
— Виходить, що нас таким чином ділять, – каже Юрій Неклеса, мешканець Рубіжного, підприємець. – Нас ділять на тих, кому дозволено обирати, і на тих, кому цього робити не дозволено. Ні в якому разі не можна допустити зриву виборів до місцевих рад. Адже, якщо вони не будуть обрані, це паралізує роботу місцевих бюджетів. Завдання міської ради – піклуватися про наше місто. Адже, крім нас самих, про нас ніхто не подбає.
Це й спонукало мешканців Рубіжного приєднатися до акції.

Без політичної символіки
Над людьми, які прийшли до Луганської обласної державної адміністрації, майоріли лише синьо-жовті прапори. Тут не було жодної партійної символіки, жодного прапору з логотипом тієї чи іншої політичної сили. Дуже показовим є те, що люди зробили так без попередніх домовленостей. Адже бажання самим обирати місцеву владу притаманно всім, незалежно від політичних уподобань.
…Щоб приєднатися до акції, треба було пройти поліцейський кордон. Правоохоронці були ввічливі, надто прискіпливо в сумках не рилися й, принаймні за нашим спостереженням, пропускали всіх, хто хотів пройти на площу.
Сергій П’ятниця, один з організаторів акції, виступаючи першим, підкреслив, що це мирне зібрання не має якогось партійного підтексту.
Свого роду «музичним супроводом» до його виступу була музика до відеоряду на величезному екрані над будівлею обладміністрації.
— Думаю, музику не вимикають навмисно, – зауважив Сергій П’ятниця, передаючи мікрофон наступному оратору
Мікрофон взяв у руки Сергій Шакун.
— Якщо музику не вимкнуть, ми через дві хвилини будемо на сходинках, – сказав він.
Так і сталося.
Музика продовжувала лунати, й Сергій Шакун, співаючи Гімн України, провів частину учасників акції через поліцейський кордон на сходи. Решту, хоч і поступово, поліцейські теж пропустили ближче до будівлі обладміністрації.
До речі, «музичний супровід» тривав майже до кінця акції. В принципі, ораторів було чути краще, ніж сюжети про небезпечність трудової експлуатації чи принади студентського життя… Але цей звукоряд все-таки заважав.

Вимагають, щоб повернули законне право
Свої думки привселюдно озвучили мешканці різних міст Луганщини. І думки їхні абсолютно співпадали.
Люди підкреслювали, що Президент України Володимир Зеленський нещодавно був на Луганщині й визнав, що наш регіон є мирним. Отже, висновки очільника обладміністрації щодо небезпечності проведення виборів безпідставні.
Учасники акції вимагали, щоб на площу вийшов Сергій Гайдай, голова Луганської обласної державної адміністрації. Саме його прізвище найчастіше згадувалося на плакатах, які тримали в руках ті, хто прийшов відстояти своє конституційне право.
Очільник обладміністрації на порозі будівлі так і не з’явився. Сталося так через його відсутність чи ще через якусь причину, ніхто не пояснив.
Акція проходила мирно, але її учасники були налаштовані до кінця відстоювати своє право обирати та бути обраними
— Президентські й парламентські вибори проводили минулого року практично на лінії розмежування й не вважали це небезпечним, – підкреслювали виступаючі. – Чому ж місцеві вибори визнали більш небезпечними?
Дехто висловлював обурення через те, що мешканців Луганщини з їхньою проблемою не підтримали в інших регіонах України.
Зрештою учасники акції передали до обладміністрації колективне звернення з проханням повернути їм законне право обирати й бути обраними.
Час на те, щоб Центральна виборча комісія переглянула своє рішення та все-таки дозволила проведення місцевих виборів на всій мирній території Луганщини, ще є.
Отже, мешканці Луганщини чекають.