Не заживає в серці рана

Уходили парни из Афгана
Через перевалы и Саланг…
Уходили парни утром ранним,
А в мечети голосил мулла.
И была молитва, как спасение,
Что парней убережет Аллах…
Не забыть февраль и воскресение,
Радость и улыбки на устах.

Борис ГРОМОВ

15 лютого 1989 року останній радянський солдат залишив територію Афганістану. Так закінчилась майже десятирічна військова інтервенція Радянського Союзу в сусідню державу, де і сьогодні ще триває громадянська війна. Відтоді ця дата увійшла в новітню історію як день пам’яті воїнів-інтернаціоналістів — День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Окрім Афганістану, українці несли службу в Лівані, Угорщині, Єгипті, Ірану, Анголі, Сьєрра-Леоне, Чехословаччині, Ефіопії, Югославії. Вони з честю виконали свій військовий обов’язок, стали гідним прикладом людської відданості, героїзму та мужності.
Що спонукає нас до згадки про цю криваву і нікому не потрібну війну? А спонукає пам’ять… Пам’ять про тисячі життів українців, що згасли в далекій гірській країні. Разом з ними пішло в небуття чиєсь кохання. Разом із ними загинули їх ненароджені діти. Тисячі дівчат так і не стали нареченими…
У круговерті сьогоднішніх нелегких буднів не слід забувати про найсвятіше: пам’ять потрібна не мертвим — пам’ять потрібна живим. Потрібна для того, щоб на вірності обов’язку виховувати молоде покоління. Потрібна для того, щоб було постійне нагадування: якби не мали ми незалежної держави, хто знає, чи сьогодні наші діти і онуки не гинули б десь у Чечні…
Генерал Борис Громов стверджував: «Афганська війна — це страхітливий військово-політичний прорахунок колишніх господарів Кремля. Проте ніщо не применшує героїзму наших воїнів там, в афганському пеклі. І ніхто та ніщо не має бути забуте».

Щорічно український народ віддає глибоку шану усім без винятку солдатам і офіцерам, рядовим і генералам, робітникам та службовцям, яким судилося пройти вогняне горнило бойових дій в гарячих точках планети. І в нашому місті вже 31-й рік поспіль в цей одночасно радісний та скорботний день воїни-інтернаціоналісти Рубіжного, їх друзі, близькі та рідні збираються разом біля пам’ятного знаку воїнам-інтернаціоналістам — БМП, щоб вшанувати пам’ять тих, хто загинув у тій нікому не потрібній війні, що скалічила життя багатьом молодим солдатам.
З нагоди цієї пам’ятної дати на мітинг прибули представники міської ради, депутати, робітники ЧАО «РКТК», ТОВ «НВП «Зоря», мешканці міста. Захід розпочався. Прозвучав Державний Гімн України. Звертаючись до ветеранів Афганістану, почесні гості в своїх промовах підкреслювали повагу до мужніх земляків, яким довелось нести нелегку військову службу в гарячих точках світу, дякували їм за мужність і відвагу, вірність присязі та гідне виконання громадянського обов’язку, а також бажали мирного неба, здоров’я, благополуччя та родинного затишку.
Афганська війна залишила невиліковну рану у душах тих, хто пройшов вогняними гірськими стежками, хто втратив друзів, синів чи батьків. Не повернулись з гірських ущелин і наші земляки: Ігор Лєбєдєв, Іван Шпанка, Віктор Штепа і Микола Козурін. Пам’ятаймо про них.
Не заживає в серці рана,
Болить у матері за сина.
Молитва слізна материнська
Не вберегла від смерті сина.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять загиблих під час бойових дій в різних країнах, а також воїнів, які віддали своє життя на Сході України, відстоюючи цілісність і незалежність нашої держави.
Настоятель Храму Святої Блаженної Матрони Московської Ієромонах Арсеній (Складанюк) провів заупокійну літію по усім загиблим у військових діях в Афганістані та тих, хто одними із перших став на захист України у 2014 році.
По завершенню заходу присутні поклали квіти до пам’ятного знаку воїнам-інтернаціоналістам. Афганській війні виніс оцінку час. Воєнні події стали історією, а ті, хто там був — ветеранами, учасниками бойових дій, у яких лише срібло сивини видає пережите. Але вдивляючись у глибокі очі вчорашніх солдатів, розумієш їхні зранені серця, у снах вони й досі ідуть в атаку.

Тривожна юність хлине в ваші сни,
Прорвуться з болю невигойні рани,
І пам’ять заболить: ви ветерани
Неоголошеної війни…