Навчити творити власне майбутнє

Сфера освіти — галузь, яка стосується кожного. До редакції надходять чисельні побажання більше інформувати читачів про нововведення, які сьогодні відбуваються в системі освіти міста в рамках реформи. Ми запросили до спілкування начальника управління освіти Рубіжного Олену ОБАПОЛЕНКО.

— Олено Володимирівно, розкажіть, будь ласка, що являє собою Нова українська школа (далі — НУШ)? Які зміни у навчанні передбачає вона?
— Особливістю Нової української школи є організація такого освітнього середовища, що сприятиме вільному розвитку творчої особистості дитини. З цією метою змінюються просторово-предметне оточення, програми та засоби навчання. У Новій українській школі зростає частка проектної, командної, групової діяльності у педагогічному процесі.
З 1 вересня 2018 року стартувала освітня реформа Нова українська школа. У місті відкрито 18 перших класів з українською мовою навчання, в яких навчаються 500 учнів. Безумовно, ключові зміни для учнів стосуються нових підходів до навчання та змісту освіти.
— Які етапи навчання передбачає НУШ? Чи будуть нововведення для старшої школи?
— Відповідно до Концепції «Нової української школи» зміни почалися вже у 2018 році, але всі нововведення мають відбуватися поступово. Визначені нові терміни навчання і частково змінюється його структура. Реформа передбачає введення 12-річної школи. Шкільне навчання поділяється на три періоди:
-початкова школа – 1-4 класи (4 роки);
-базова середня школа (гімназії) – 5-9 класи (5 років). Початкова і базова середня школа можуть бути як частинами одного закладу освіти, так і окремими;
— профільна середня школа (ліцеї академічного та професійного спрямування) – 10-12 класи (3 роки). В академічних ліцеях учні поглиблюватимуть знання для вступу до закладів вищої освіти. У професійних ліцеях, крім загальної середньої освіти, вони отримуватимуть першу професію. Базова школа запрацює з 1 вересня 2022 року, а профільна – з 1 вересня 2027 року.
— У 21 сторіччі учитель перестав бути єдиним джерелом знань, отже, він має опанувати нову роль. З ретранслятора він має перетворитись на помічника, ментора дитини, який супроводжує її у процесі пізнання і досліджує світ разом із нею. Яка ж роль учителя в Новій українській школі?
— Якщо не зміниться вчитель, Нової української школи не буде. Зрозуміло, що у XXI сторіччі вчитель перестав бути єдиним джерелом знань, отже, він має опанувати нову роль. Вчитель НУШ повинен стати для дітей, насамперед, другом та партнером. У нього залишиться роль лідера, але такого, який ніби з-за лаштунків організовує і координує весь процес, доки діти творять і працюють. І що цікаво, розширюється свобода педагога: він має право працювати за власними авторськими програмами, має сам зрозуміти з огляду на дітей, їх настрій, як він цей урок буде проводити, що буде застосовувати та як буде викладати цей навчальний предмет.
— Щоб описана вище модель навчання стала можливою, учні мають перебувати в новому освітньому середовищі. Що воно являтиме собою?
— Реформа передбачає зміни в освітньому середовищі. По-перше, це зміна ставлення до самої дитини: повага, увага до неї і прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання. Сам шкільний клас буде виглядати інакше, де легко пересуваються парти та змінюється простір. У кабінеті мають бути різні осередки: навчально-пізнавальної діяльності (мобільні парти, які легко переміщувати для зручної групової та індивідуальної роботи, сучасні дошки), ігрова зона для рухливих ігор, куточок для художньо-творчої діяльності, де зберігається приладдя для творчих занять; куточок живої природи, де можна проводити досліди; зона відпочинку; бібліотечка. Одним словом, освітній простір має бути зручним та комфортним для кожного першокласника. Освітнє середовище потребує і оновлення матеріально-технічного ресурсу. Для цього зроблено немало: придбано комп’ютерне обладнання на загальну суму 340952 грн; сучасні шкільні меблі, шафи та контейнери для зберігання засобів навчання на загальну суму 706407 грн; дидактичні матеріали на загальну суму 502600 грн. Заклади освіти також відповідально і творчо підійшли до зустрічі першокласників Нової української школи: провели косметичні ремонти в кабінетах, облаштували зони навчання, виготовили дидактичні матеріали. І, нарешті, приємний сюрприз для учнів 1-х класів – ігрові набори ЛЕГО, якими забезпечено всіх учнів.
— Які новації вже реалізувалися в перших класах?
— Сьогодні ми вже бачимо перші кроки впровадження реформи. Так, кожен день першокласників починається із щоденних ранкових зустрічей, під час яких вони діляться один з одним своїми враженнями та настроєм. Доречно сказати, що це дуже важливий компонент освітнього процесу, спрямований на розвиток співпраці, емоційного інтелекту учнів й вміння працювати в команді.
Також серед основних новацій нового стандарту – інтегровані уроки. Це означає, що одну тему діти вивчають з перспективи різних предметів. Щопонеділка вони разом з учителем обирають тему, яку пізнаватимуть протягом тижня. Наприклад, це — «спорт». Увесь тиждень спортивна тематика інтегрується в навчальні предмети: на уроці українського читання читають вірші про спорт, під час математики – рахують м’ячі чи ковзани. Так, відповідно до ідеї «нової школи» діти мають пізнати світ цілісно. Такі уроки вносять у звичайну структуру шкільної освіти новизну, оригінальність, дозволяють систематизувати знання, створюють сприятливі умови для реалізації особистісно орієнтованого, розвивального навчання молодших школярів.
Новим для наших шкіл стала інклюзивна освіта – це освіта для учнів з особливими освітніми потребами. Для таких учнів запроваджені індивідуальні програми розвитку, психолого-педагогічний супровід, створені умови для навчання спільно з однолітками. З ними працюють педагоги-асистенти, психологи, вчителі-дефектологи, логопеди, вчителі-реабілітологи. У місті функціонують три групи з інклюзивним навчанням, в яких виховується 5 дітей (ДНЗ №5,6,9), працюють 7 класів для 8 дітей (ЗШ №3, КНВК «школа-дитячий садок»). На базі ЗШ №3 створено Комунальну установу «Інклюзивно-ресурсний центр», закуплено обладнання для функціонування кабінетів Центру на суму 565585,52 грн.
— Чи отримали вчителі належну підготовку, аби якісно працювати по-новому з першокласниками?
— Для того щоб вчити дітей по-новому, потрібні не лише інструменти (сучасні підручники, нові класи), а, передусім, якісні педагогічні кадри. Освітянам потрібно опанувати нові методики та відійти від старих звичок. З цією метою було організовано підвищення кваліфікації вчителів, які працюють в умовах Нової української школи. Так, 123 педагогічних працівники міста вже пройшли спеціальну підготовку та отримали відповідні сертифікати. Отже, навчання ще триватиме. Заплановано перепідготовку вчителів початкової школи, які навчатимуть учнів перших класів у 2020-2021 та 2021-2022 навчальних роках.
— Якою буде система оцінювання? Залишиться такою ж чи теж будуть зміни?
— Оцінювання першокласників здійснюється формувально, тобто без оцінок. Воно відстежує особистісний розвиток дитини та перебіг опанування нею навчального досвіду як основи компетентності. Таке оцінювання формує у учнів впевненість у собі, наголошуючи на його сильних сторонах, а не на помилках, діагностує досягнення на кожному з етапів навчання, підтримує бажання навчатися та досягати максимально можливих результатів.
— Які проблеми виникли під час впровадження нових стандартів в освіту?
— Безумовно, все нове тягне за собою низку проблем. Велика наповнюваність учнів в класі створює проблеми щодо розміщення парт. Площа класної кімнати не відповідає нормам облаштування навчальних осередків, ігрових зон, проведення ранкових зустрічей, організації групової роботи. На думку батьків, формувального оцінювання недостатньо, потрібне оцінювання «у балах». Деяким з них важко зрозуміти і сприйняти навчання в ігровій формі.
— Чи швидко діти та вчителі звикнуть до нової системи викладання?
— Не дивлячись на труднощі, враження від роботи залишаються позитивними. Вчителі-першопрохідці стверджують, що дітям цікаво ходити до школи й здобувати знання. Вони стали відкритіші і швидше адаптувалися до школи. У дітей не згасає мотивація до навчання, вони вміють працювати в команді, критично мислити і не боятися висловлювати власну думку.
— Дякую, Олено Володимирівно, за змістовне та цікаве інтерв’ю. Бажаю удачі у здійсненні намічених планів.

Софія ЛАВРЕНЮК

P.S. Шановні читачі, про хід реформи освіти в нашому місті ми будемо інформувати вас і в подальшому на шпальтах «Рубіжанських новин».